Серйозне - не серйозне

Доводиться часто спостерігати, як батьки знецінюють те, наскільки добре можна допомогти дитині розвиватися через Флортайм-сесії з нею. Так, через гру.


Існує якесь стереотипне уявлення: для того, щоб розвиватися або чомусь навчитися, необхідно страждати, виконувати чиїсь інструкції, вказівки, безкінечно відповідати на запитання, задовільняти очікування вихователів або змушувати себе робити щось неприємне, нецікаве тощо.

Звісно, доросла людина іноді вчиться чомусь новому через вольові зусилля. Але ж чи можемо ми очікувати чогось подібного від 1,5 або 3-річної дитини? Може, краще допомогти їй розвинутися спочатку через гру і так, щоб вона хотіла навчатися, отримувала задоволення від спілкування, бачила сенс у дослідженні навколишнього середовища?


Чесно кажучи, дуже боляче слухати батьків, які розповідають, що відвідують заняття, на яких фахівець очікує від дворічної дитини, що вона буде спокійно сидіти за столиком, дивитися кілька хвилин на іграшку і чекати, коли дорослий дозволить цю іграшку взяти, або дитину тримають силою, або вимушують робити якісь вправи, які для дитини сенсу не мають, зате здаються дуже важливими цим фахівцям... Деякі батьки вважають, що це серйозні заняття.


Але я так не вважаю.

З моєї точки зору, серйозно - це коли дорослий відчуває себе дорослим і розуміє, що саме на ньому відповідальність, який досвід отримує дитина в перші роки життя. Від батьків залежить: це буде досвід холодного примушування до того, в чому не бачиш ніякого сенсу, маніпуляцій з боку дорослих, постійного роздратування і розачарування в очах батьків; або досвід, коли до твого розвитку, до твого темпу, до твоїх інтересів, твоїх потреб і твоїх труднощів ставляться з повагою, турботливо підтримують, надають стільки часу, скільки тобі потрібно для обробки сенсорної інформації, досвід, коли з кожним днем відчуваєш, що цей світ цікавий, що в тебе є бажання і сили з цим світом спілкуватися, цей світ досліджувати, вчитися, радіти, творити, любити, бути впевненим...

Саме так працює Флортайм. На кожній сесії зі спеціалістом або з батьками (якщо вони вже навчилися Флортайму) дитина вчиться регулювати себе, концентрувати увагу, помічати іншу людину, комунікувати, вирішувати складні завдання, розмовляти, логічно мислити, реалізовувати свої ідеї, робити вибір... Ця робота починається в точці, де є спільний сенс. І тоді немає примушування, а є цілком природній розвиток "від простого до складного".